logo

 
Matt Zapotosky, Rosalind Heldermann, The Washington Post, 06.08.2020
 

У четвер Міністерство юстиції США звинуватило українського олігарха, якого вважають союзником президента України, в розкраданні мільярдів доларів з банку, яким він раніше володів, за допомогою величезної піраміди компаній для відмивання цих коштів у США та в усьому світі.

 

У позові на цивільну конфіскацію з метою стягнення комерційного майна в штатах Кентуккі й Техас, Міністерство юстиції стверджує, що Ігор Коломойський та його бізнес-партнер, Генадій Боголюбов, так багато вкрали «ПриватБанку», що Національний Банк України мусів надати цій інституції $5,500,000,000 на порятунок щоби “запобігти економічній кризі у цілій країні”.

 

Коломойський, одна з найбагатших осіб України, має зв'язки з президентом України -- Володимиром Зеленським. Також Коломойський був причетним до подій, які призвели до імпічменту президента Дональда Трампа минулого року. Він різко збагатився в часи дикого капіталізму, який затопив Україну після краху Радянського Союзу, накопичивши різноманітні активи, зокрема авіакомпанії та фінансові установи, і створив собі історичний образ особи під прізвиськом «Беня». Серед іншого прямо у своєму кабінеті він встановив акваріум з акулами.

 

Коломойський та Боголюбов були двома основними власниками «ПриватБанку» до його  націоналізації у відповідь на шахрайство, зазначає Міністерство юстиції США, і ці особи в основному використовували його як свій особистий гаманець для розбудови бізнес-імперії в США. Вони витягували гроші з «ПриватБанку», і вони їх завжди отримували, бо ж були його власниками -- а потім перекидали ці кошти через мережу компаній, щоби "ретельно замаскувати їхню природу, джерела, власність та контроль", - заявляють у Міністерстві юстиції США.

 

Експерти висловлюють все більшу стурбованість про те, що американська нерухомість -- зокрема фабрики та засоби виробництва, важливі для американської промисловості -- стала магнітом для іноземних грошей, особливо для доходів від злочинної діяльності за кордоном. Як зазначає Міністерство юстиції США, серед покупок Коломойського та Боголюбова були: понад 465,000 кв.м. комерційної нерухомості в Огайо; металургійні заводи в Кентуккі, Західній Вірґінії та Мічиґані; завод з виробництва мобільних телефонів в Іллінойсі; комерційна нерухомість в Техасі. Позов на конфіскацію майна стосується майже 79 гектар офісного парку в Далласі (штат Техас), а також приміщення PNC Plaza у місті Луїсвілл (штат Кентуккі).

 

Майкл Салліван, адвокат Коломойського, сказав в електронному листі: “Пан Коломойський категорично заперечує звинувачення у позовах, поданих Міністерством юстиції”. Ці звинувачення, які не є кримінальними позовами, схожі на звинувачення, подані банком до суду штату Делавер. Адвокат Боголюбова не відповів на нашого електронного листа з проханням це прокоментувати.

 

У заяві, написаній москвинською мовою, Коломойський вказав, що всі гроші, використані для придбання нерухомості в США, були його власними, отриманими завдяки угоді, укладеній з гірничодобувною компанією в 2007 та 2008 роках, та від інших підприємств, які обслуговувались у «ПриватБанку».

 

Також проти Коломойського давно ведеться кримінальне розслідування прокуратурою США у Клівленді за можливе відмивання коштів. У рамках цієї справи ФБР цього вівторка здійснило рейд в офіс компанії «Optima Management Group» в центрі Клівленда (штат Огайо), а також в офіс «Optima» в приміщенні «Southeast Financial Center» в Маямі (штат Флорида).

 

У поданих у четвер до суду документах, Міністерство юстиції США стверджує, що двоє ділових партнерів Коломойського та Боголюбова з Маямі – а саме Мордехай Корф та Уріель Лабер -- допомогли придбати та керували ходингами олігархів у США, які майже всі мають у своїй назві слово "Optima". Свого часу «Optima Ventures» взагалі стала "найбільшим власником комерційної нерухомості в Клівленді", використавши поцуплені кошти для купівлі готелю та великих офісних будівель у центрі міста, стверджує Міністерство юстиції США.

 

Минулого року Марк Касовіц, юрист з Нью-Йорку, який також представляє Трампа, погодився представляти Коломойського та Боголюбова у справі суду штату Делавер. Він теж не відразу відповів на наше прохання про коментар у четвер.

 

За каденції минулого президента України, Петра Порошенка, уряд націоналізував «ПриватБанк», стверджуючи, що Коломойський та один з його ділових партнерів обманули банк на мільярди доларів. Коломойський заперечив ці звинувачення, але перемістився з Києва до Ізраїлю, чиїм громадянином він теж є. Він зберіг політичну владу в Україні завдяки власним бізнес-холдингам, до яких належить велика українська телестанція (йдеться про телеканал «1+1» – прим. Radio Lemberg).

 

Коломойського розглядають як союзника Зеленського, який був актором до свого обрання, та який знявся в комедійному шоу, яке транслювали телемережі Коломойського. Обрання Зеленського сприймалося громадськістю як велике благо для Коломойського, особливо після того, як новий президент призначив особистого адвоката Коломойського головою своєї адміністрації (йдеться про Андрія Богдана – прим. Radio Lemberg). Дехто у США підозрює, що Зеленський має тісні стосунки з цим магнатом, і вважає, що такі зв'язки суперечать обіцянкам Зеленського боротися проти корупції та дотримуватись плану реформ.

 

Однак Зеленський досі не підтримує повернення контролю над «ПриватБанку» цьому олігархові, крім того він вже звільнив того свого головного помічника. Проте, Коломойському зараз достатньо комфортно з чинним керівництвом України, адже він повернувся зі свого самовигнання в Тель-Авіві і знову перебуває в Києві, де підтримує зв'язки з членами президентської адміністрації.

 

Навесні 2019 року, коли особистий адвокат Трампа, Рудольф Джуліані, зголосився натиснути на Зеленського допомогти Трампові, аби той розпочав політично вмотивовані справи проти колишнього віце-президента США, Джо Байдена, та його сина Гантера. Помічники Джуліані зустрілися з Коломойським, щоби той домовився про особисту зустріч Джуліані з новою зіркою української політики.

 

Лев Парнас та Ігор Фруман зустрілися з Коломойським у квітні 2019 року в Тель-Авіві, але, судячи з усього, зустріч пройшла не дуже вдало.

 

Після тієї зустрічі ці двоє бізнесменів з Флориди звинуватили Коломойського в особистих фізичних погрозах і подали на нього позов в Україні. Минулого ж року, Парнаса та Фрумана, які допомагали Джуліані в його справах в Україні, було звинувачено у США за порушення фінансування передвиборчої кампанії. Вони заперечують будь-які правопорушення.

 

Джуліані заявив, що він дав юридичні поради Парнасу та Фруману в їхній боротьбі проти Коломойського. Він також неодноразово твітив про своє невдоволення Коломойським у травні 2019 року, коли він тиснув на Зеленського, щоби допомогти Трампові в розслідуванні проти Байдена. Одного разу Джуліані поскаржився, що Зеленського консультують “представники Коломойського та вороги президента Трампа”.

 

Тим часом адвокат Коломойського повідомив The Washington Post, що під час зустрічі в Тель-Авіві, Парнас і Фруман заявили, що вони можуть переконати високопосадовців США, зокрема віце-президента Майка Пенса та тодішнього міністра енергетики Ріка Перрі, відвідати Україну під час інавґурації Зеленського у травні 2019 року -- якщо Коломойський заплатить їм кількасот тисяч доларів. Та Коломойський не заплатив їм цих грошей і вигнав цих двох осіб зі свого кабінету, заявив його адвокат.

 

Цей адвокат, Брюс Маркс, заявив The Washington Post, що тоді Коломойський так і сказав своїм друзям: "Все це завершиться великим скандалом".

 

***

Цю статтю допомогли написати Пол Сонн і Джулі Тейт у Вашинґтоні та Девід Стерн у Києві.

Метт Запотоський є відповідальним редактором The Washington Post щодо подій у Міністерстві юстиції США. Раніше він писав про Федеральний суду в Александрії та місцевих правоохоронців в окрузі Принц Джордж та на півдні штату Меріленд.

 

Переклад українською – John Lemberg

Marshall Cohen, CNN, 29.07.2020

 

Примітка редактора: (Цю статтю вперше опубліковано  17.11.2019. Її оновлено, щоби додати  12 нових випадків, коли президент Трамп з легкістю пристав на бік Московії).

 

Президент Дональд Трамп щораз проявляє слабкість коли йдеться про Московію.

 

Протягом багатьох років Трамп довів, що у нього є слабкість щодо Московії та її авторитарного лідера, президента Владіміра Путіна. Трамп довів, що він є готовим відкинути загальноприйняті зовнішньополітичні погляди США та підлаштуватися до позицієї Кремля в усьому -- від втручання Московії в американські вибори до війни в Сирії.

 

Зовсім недавно Трамп заперечив правдивість звітів американської розвідки зі звинуваченням Московії в оплаті винагород бійцям "Талібану" за вбивство американських вояків в Афґаністані. Притиснутий цим питанням під час його останнього інтерв'ю з Axios, яке вийшло в етер у середу, Трамп заявив, що він не піднімав цієї теми під час нещодавнього телефонного дзвінка з Путіним, і продовжував говорити, що ці звіти є "фальшивою новиною".

 

Під час кампанії 2016 року зв'язки Трампа з московитами були настільки тривожними, що ФБР вважає, що є всі вагомі підстави розслідувати потенційну змову між його кампанією 2016 року та Кремлем. Слідчі контррозвідки також перевіряли, чи був колись сам Трамп московським активом (спецпрокурор Роберт Мюллер не встановив кримінальноості змови).

 

На думку Трампа, ці звинувачення є доказом змови проти нього з боку депутатів-демократів та інших ворогів "глибинної держави" всередині уряду США. Він пишномовно заявив: "В нас ніколи не було такого жорсткого президента щодо Московії, як я", -- це дуже підозріла заява, яку він кілька разів повторив під час скандалу стосовно винагород Московії талібам.

 

Та ця оповідка Трампа є просто брехливою, якщо згадати про його власні вчинки протягом останніх років. Ось перелік 37 випадків, коли Трамп занадто м'яко поставився до Московії чи навіть підтримав Путіна.

 

• Трамп неодноразово хвалив Путіна

 

• Трамп найняв Манафорта для ведення своєї кампанії

 

• Трамп припустив, що Московія може залишити собі Крим

 

• Трампові помічники пом’якшили політичну позицію республіканців щодо України

 

• Трамп дав згоду на злом московськими гакерами сервера демократів

 

• Трамп скористався московським втручаннями для своєї перемоги

 

• Трамп заперечив, що Московія втручалася у вибори у 2016 році

 

• Трампова перехідна адміністрація зірвала анти-московські санкції

 

• Трамп був готовим скасувати анти-московські санкції

 

• Трамп відмовився говорити, що Путін є вбивцею

 

• Трамп обдумував повернення шпигунських баз Московії

 

• Трамп передав Московії секретну інформацію

 

• Трамп критикував і відштовхував союзників по НАТО

 

• Трамп вкрай неохоче підписував анти-московські санкції

 

• Трамп запропонував створити спільний кібер-підрозділ з Московією

 

• Трамп подякував Путіну за витурення американських дипломатів

 

• Трамп послабив санкції проти Олєґа Дєріпаски

 

• Трамп привітав Путіна з його фіктивним переобранням президентом

 

• Трамп перешкоджав застосуванню санкцій за отруєння Скрипалів

 

• Трамп у 2018 заблокував заяву США щодо війни Московії проти Сакартвело 2008 року

 

• Трамп хвалив промосковських лідерів (Орбана та Ле Пен) в Европі

 

• Трамп публічно не засудив напад Московії на українські кораблі в листопаді 2018 року

 

• Трамп у січні 2019 захищав радянське вторгнення в Афґаністан 1979 року

 

• Трамп просив союзників повернути Московію до групи G7

 

• Трампа у жовтні 2019 оголосив про вихід вояків США з Сирії, чим підтримав там Путіна

 

• Трамп повторив кремлівські меми щодо «Ісламської Держави»

 

• Трамп поширював московські міфи про Україну протягом свого імпічменту

 

• Трамп тимчасово заморозив допомогу США для України

 

• Трамп зацькував і відкликав посла США в Україні (Марі Йовановіч)

 

• Трамп у листопаді 2019 всерйоз обдумував відвідати військовий парад Путіна у травні 2020

 

• Трамп дозволив Путіну пропіаритись на «московській допомозі США» з медпрепаратами

 

• Трамп запросив Московію на саміт G7, який мав відбутися у США у 2020 році

 

• Трамп наказав ЦРУ поділитися інформацією з Московією

 

• Трамп проігнорував попередження про московську винагороду талібам

 

• Трамп назвав історію з московськими винагородами «міфом»

 

• Трамп ніколи не піднімав питання московських винагород талібам у своїх розмовах з Путіним

 

• Трамп у червні 2020 наказав третині американських вояків покинути Німеччину

Glenn A.Rathn, Radio Lemberg, 08.07.2020

 

Частина 26 тут

 

Немає суперечливішого та міфологізованішого явища у нашій історії, як козаки, а правильніше — казаки. Взагалі це слово тюркського походження — qazaq. Казаки — це сучасний тюркський народ, чию назву московити перекрутили на "казахи".

 
Казаки з'явилися на теренах русинів ще у ХІ сторіччі. У державі Дешт-і-Кипчак словом qazaq називали прикордонні загони — від Алтаю до Карпат. Згодом тюркські ілі (племена), очолювані Темуджином Чинґісханом (1155-1227), захопили Дешт-і-Кипчак, і казаки стали прикордонниками Орди, адже кипчаки стали невід'ємною частиною ілів імперії моалів.

 
Вбивство беклербека Мамая (1335-1380) призвело до масового переходу ілів, підвладних Мамаю, під руку Русі та Литви. Переважну більшість цих людей складали нащадки половців-кипчаків. У володіннях королівського роду Галицьких мурзи та беї ставали князями-слугами та боярами, надвірними, путніми, бронними та боярами-слугами.

 
Основною відмінністю qazaq була їхня незалежність від місцевої влади і підпорядкування особисто Великому ханові, а також звільнення від сплати податків.

 
Подібний прошарок населення був і в русинів — "платники податку крові" (особи, які йшли слугами до війська в обмін на звільнення від сплати податків). Була також і своя прикордонна варта — кінні слуги (складалися з найманців, лицарів без землі та бояр).

 
Якщо говорити про власне українське козацтво, то його створив Василь "Красний" Острозький-Галицький як відповідь на турецьку експансію на Балканах. З колишніх кінних слуг, бояр-слуг та загонів кипчаків Василь створив "орден", що нагадував "казаків" Орди, а за структурою був схожим на лицарські ордени Европи. Головними фортецями для базування козацького ордену стали Кочубеїв (сучасна Одеса) та Чорний Город, збудовані Василем Красним у 1421 році.

 
Орден козаків та загони кипчаків мали прикривати південно-західні землі Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського від ударів турецьких військ з Валахії.

 
У 1484 році турецька армія завдала нищівної поразки малочисельному ордену та змусила залишки козаків відійти до Гілеї на правому березі Дніпра, нижче річки Хортиця. Кримські війська Ґераїв у свою чергу відкинули кипчаків-християн до річки Кінської.


Орден перестав існувати, але козаки стали невід'ємною частиною війська Острозьких-Галицьких та інших аристократів.

 

Один з представників молодшої гілки Галицьких — Дмитро з Вишнівця (1517-1564)— спробував поновити орден у порубіжжі з Османською імперією. Ще змолоду він, як представник королівського роду, керував обороною південного порубіжжя від нападів татар. Він збудував на острові Мала Хортиця (сучасна назва) кам'яний замок. Цей замок став новим осередком козаків та їхньою основною базою.

 

Dmytro Vyshnevetsky Baida

Звідси Дмитро "Байда" Галицький з Вишнівця завдавав ударів по турецьких фортецях Іслам-Кермен (поблизу сучасної Каховки) та Очаків. Радянсько-московську маячню про буцімто "спільні дії з московськими козаками проти татар" можна сміливо відкидати, адже московські та рязанські козаки й татари були васалами турецького султана і воювали вони проти Русі та Литви.

 

Фортецю на острові Мала Хортиця штурмували війська Девлет Ґерая (1512-1577) у 1557 році, але козаки відстояли її.

 

Загинув Дмитро з Вишнівця у Стамбулі, куди його передали молдовські бояри. Дмитро потрапив у пастку, намагаючись вирішити проблеми своїх родичів-аристократів через суперечку навколо Хотинської фортеці (Молдова часто ставала могильником українських шукачів пригод).


Після смерті Дмитра прикордонники-козаки опинилися сам на сам проти татарів і турків, а більшість їх пішла у військо Острозьких на Лівонську війну.

 

Саме у часи Лівонської війни активізувалися загони козаків-найманців, яких залучали до земельних та майнових суперечок, що виникли через земельну реформу та до суперечок щодо уніатського руху.


Саме цих найманців совкові "історики" та сучасні сталіністи намагаються зобразити як "борців за народне щастя", хоча у реальному житті ці "захисники" грабували селян і містян.


Проте, дехто, як наприклад Богдан Ружинський, разом з козаками продовжував справу Дмитра з Вишнівця. Ружинський загинув під стінами Іслам-Кермену у 1575 році. Ці дії козаків та шляхти на півдні слід розцінювати, як відволікання сил Порти та її васалів від основного театру бойових дій у Лівонській війні.


Інший діяч (ймовірно самозванець) — Іван Підкова (1533-1578) — у розпал бойових дій завдав удару з козаками Низу (переважну більшість тут складали кипчаки) по Молдавії та союзниках Степана Семигородського, намагаючись захопити владу у Яссах. Посполиті взяли Підкову у полон і стратили у Львові. Дісталось і козакам.


Але саме під час правління Степана Семигородського (Стефана Баторія, 1533-1586) сталася найважливіша подія для козаків — саме Степан Семигородський відновив орден Василя Красного, надав йому королівські привілеї, клейноди та містечко Терехтемирів зі Зарубським монастирем у 1578 році.

 

kozak2

 

Урочиста церемонія відбулась у Львові — старій столиці Галицьких. Ця подія чомусь викликає істерику і в московитів, і в місцевих манкуртів, вихованих Москвою. Очевидно, це через ті поразки, яких завдав цей козацький орден "русскім казахам", татарам та касимівцям.  Ця подія призвела до шаленої моди на надвірних козаків серед магнатів.


А тим часом низові козаки, так зване Запоріжжя (місцевість, яка розташована за дніпровськими порогами) поступово виходили з під контролю королівської влади. Саме у низових козаків збереглися дуже давні традиції пов'язані з місцевими культами (такими як характерники-перевертні, або "живі упирі"), щорічний перерозподіл угіддь між родами.

 

Основним джерелом прибутку низовиків була торгівля з кримчаками та одночасно грабіжницькі набіги на кримчаків та турецькі володіння.

 

На Січі (а таких "острівних міст" було декілька) були традиційні "гасан-базари" з іудейськими торговцями-перекупниками (є свідчення, що на Низ до Запоріжжя втікали саме євреї з кагалів, а не "селяни" — для селян козацтво було табу).

 

Лави низовиків поповнювали зубожілі лицарі, дезертири з різних армій, авантюристи. Тому ця степова піратська республіка була невичерпним джерелом для шукачів пригод та хвацької шляхти.


1600 року помер останній представник роду Галицьких ортодоксального віросповідання. Ополячені Острозькі та Заславські відійшли від козацьких справ, натомість місце магнатів-русинів зайняла дрібна русинська шляхта, яка на той час мала вже довгу традицію "козакування".

ДАЛІ БУДЕ

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles