logo

Josh Dawsey, The Washington Post, 17.06.2020 

 

Президент Трамп просив китайського президента, Сі Цзіньпіна, допомогти йому перемогти у президентських виборах 2020 року. Згідно з викривальними записами Джона Болтона, колишнього радника президента з питань нацбезпеки, про внутрішню кухню Білого Дому, під час ділового обіду на саміті минулого року Трамп сказав президентові Китаю, що збільшення закупівлі Китаєм сільсько-господарської продукції від американських фермерів суттєво покращить його шанси на виборах.

 

Під час зустрічі тет-а-тет на саміті G20 у червні 2020 року в Японії президент Сі Цзіньпін скаржився Трампові на критиків Китаю у США. Але, як пише Болтон у своїй книзі, що має вийти друком вже наступного тижня, «Трамп відразу ж вирішив, що Сі мав на увазі демократів. Він підтвердив, що з боку демократів відчувається велика ворожість».

 

«Потів він несподівано перейшов у своїй розмові до теми наступних президентських виборів у США, посилаючись на економічну спроможність Китаю вплинути на поточні виборчі кампанії, благаючи Сі забезпечити йому перемогу, — пише у книзі Болтон. — Він підкреслив важливість фермерів, а також що збільшення закупівлі Китаєм соєвих бобів та пшениці вплине на результати виборів. Я б надрукував точні слова Трампа, проте передпродажна цензура книги урядом вирішила інакше».

 

На тій же зустрічі Сі захищав будівництво Китаєм таборів для майже мільйона уйгурських мусульман у Сіньцзяні, і Трамп дав свою згоду. «За словами нашого перекладача, — пише Болтон, — Трамп сказав, що Сі треба продовжувати будувати ці табори, Трамп точно вважав це правильним рішенням».

 

Bolton Xi

 

Описаний Болтоном у книзі «Кімната, в якій це сталося: мемуари Білого Дому» епізод є дивовижно схожим на ті дії, які привели Трампа до процесу імпічменту після його спроби чинити тиск на українського президента та змусити його накопати бруд на свого суперника-демократа, Джозефа Байдена, в обмін на військову допомогу. Такі свідчення про Китай чітко резонують з новими попередженнями американської розвідки про іноземне втручання у листопадові вибори 2020 року, як це вже зробила Московія у 2016 році на користь Трампа.

 

Мемуари Болтона (592 сторінки тексту), які отримала The Washington Post, наразі є найсерйознішим та найкритичнішим викриттям президента зсередини його адміністрації, та ще й з боку консерватора, який десятиріччями працював в адміністраціях президентів-республіканців, і який є постійним учасником ефірів на Fox News. Ця книга показує Трампа «нестійким» та «неймовірно непоінформованим» верховнокомандувачем та виносить на огляд загалу цілу низку різких та проблемних конфліктів між президентом, його головними радниками та іноземними лідерами.

 

Книга «Кімната, в якій це сталося» є предметом щораз серйознішої судової тяганини між давнім «яструбом» консервативної міжнародної політики та Міністерством юстиції, яке у вівторок подало позов та хоче заблокувати публікацію книги, стверджуючи, що в ній є секретні матеріали. Адвокат Болтона ж каже, що в книзі немає жодної секретної інформації, і що вона пройшла дуже тяжкий процес цензури.

 

Сам Болтон каже, що книга базується на його записах та записах його колег, і містить деталі внутрішніх зустрічей та пряме цитування слів Трампа та інших. Посіпаки президента вже почали атаки на Болтона та його мотиви, зокрема описували його, як «Болтон-бестселлер».

 

Прохання про допомогу Сі у виборах є одним із багатьох прикладів, описаних Болтоном, в яких Трамп просить про послугу чи шукає схвалення в авторитарних лідерів. Болтон далі пише, що багато з цих лідерів були лише радими використати президента США та спробувати маніпулювати ним, часто просто користаючи з його різноманітних вподобань.

 

Наприклад, в одній телефоній розмові у травні 2019 президент Московії, Владімір Путін, порівняв опозиційного лідера у Венесуелі — Хуана Ґуайдо з кандидаткою в президенти від демократів — Гілларі Клінтон. Болтон назвав це «зразковим прикладом ще радянської пропаганди» на користь венесуельського лідера — Ніколаса Мадуро. Путін згодом казав, пише Болтон, що «ці слова переконали Трампа».

 

У травні 2018, пише далі колишній радник, уже турецький президент — Реджеп Таїп Ердоган передав Трампові записку про невинуватість турецької фірми, яку через порушення іранських санкцій розслідував американський прокурор Південного округу Нью-Йорку.

 

Bolton Erdogan

 

«Трамп тоді запевнив Ердогана, що потурбується про це. Він пояснив, що прокурори Південного округу були людьми Обами, і що проблема вирішиться, щойно їх замінять на його людей».

 

Болтона так насторожило захоплення Трампа робити послуги таким автократам, як Ердоган чи Сі, що він навіть зустрівся з генеральним прокурором Вільямом Барром у 2019 році, щоби поговорити про це. Болтон пише, що Барр також занепокоївся тим, які наслідки матиме така поведінка Трампа. 

 

У своїй книзі колишній радник з питань нацбезпеки підтверджує те, про що раніше цього року говорили демократи та свідки у засіданнях Конгресу під час процедури імпічменту президента. Болтон пише, що Трамп зациклився на брехливому звинуваченні його юриста Рудольфа Джуліані про Україну. Той казав, що Україна хотіла заподіяти шкоди президентові США та доводив існування вигаданої змови.

 

Контрольована демократами Палата Представників Конґресу в січні оголосила Трампові імпічмент через зловживання владою та перешкоджання роботі Конґресові, але потім контрольований республіканцями Сенат наступного ж місяця виправдав президента. Болтон відхилив запити демократів свідчити без повістки.

 

Болтон замовчує, чи сам він вважає дії Трампа стосовно України підставами для імпічменту, зате глибоко критикує те, як демократи керували самою процедурою. Попри це Болтон пише, що вважає рішення Трампа затримати військову допомогу та чинити тиск на новообраного президента України Володимира Зеленського «дуже тривожним», і що він намагався протидіяти цьому, звертаючи на це увагу Барра та офісу юриста Білого Дому.

 

Bolton Ze

 

«Я вважав цю справу достатньо поганою політикою, яка є сумнівною з точки зору закону та зовсім неприйнятною з точки зору президентської поведінки».

 

У своїй книзі Болтон описує, як поведінка Трампа збивала з пантелику його радників, і як багато працівників Білого Дому, зокрема керівник апарату Джон Келлі, і держсекретар Майк Помпео, і навіть сам Болтон, думали над відставкою через огиду до президента чи повне розчарування в ньому. Навіть деякі його найвірніші радники поза очі несхвально говорили про нього. 

 

«Що якби в нас була така ж криза як 9/11 і така поведінка президента?» — процитував Келлі пан Болтон у своїй книзі, згадуючи епізод, як той думав про відставку.

 

«Він сумнівався у мотивах людей, бачив теорії змов там, де їх немає, абсолютно не знав, як керувати Білим Домом, не кажучи вже про весь федеральний уряд», - пише Болтон та додає, що президент завжди довіряв «особистому інстинкту» та шукав можливостей для «справжнього реаліті-шоу».

 

Враховуючи посаду Болтона в Білому Домі, книга велику увагу приділяє різноманітним епізодам та рішенням з міжнародної політики — від України й Венесуели і до Північної Кореї та Ірану.

 

Болтон перераховує численні особисті розмови Трампа з іншими лідерами, які вказують на брак його знань. Він згадує, як Трамп питав Келлі, чи є Фінляндія частиною Московії. А на зустрічі 2018 року з тодішнім прем’єр-міністром Великої Британії, Терезою Мей, на її слова про те, що Велика Британія є «ядерною державою», Трамп спитав: «О, ви хіба володієте ядерною зброєю?». Болтон запевняє, що це питання про країну, яка вже давно має власний ядерний арсенал, «зовсім не було жартом».

 

Колишній радник з питань нацбезпеки з огидою коментує у книзі дії Трампа, та зі справжнім полегшенням говорить про ті випадки, коли радникам вдавалося запобігати катастрофі. Під час саміту НАТО влітку 2018 року Трамп вирішив сказати американським союзникам, що США вийдуть з НАТО, якщо ті до січня суттєво не збільшать витрати на оборону.

 

«Ми підемо і не захищатимемо тих, хто нічого не платить», - цитує Трампа пан Болтон.

 

Болтон намагався запобігти цій створеній Трампом загрозі і ще більш розхвилювався, коли той спитав його: «Хочеш зробити щось, що увійде в історію?».

 

Під час одної наради з питань торгівлі Трамп розгнівався, коли радники почали обговорювати Японію та альянс, та почав згадувати Перл Гарбор.

 

Також, у книзі наведено приклади того, як найближчі радники президента різко критикували його поза очі, зокрема й Помпео.

 

Після того, як Трамп поговорив телефоном з південнокорейським президентом напередодні синґапурського саміту з Північною Кореєю у 2018 році, і Помпео і Болтон презирливо відгукнулися про манеру розмови президента. Держсекретар, слухаючи ту розмову телефоном з Близького Сходу, сказав Болтону, що в нього «ледь не зупинилося серце в Саудівській Аравії». Болтон сказав, що вона розчарувала і його, та назвав її «практично смертельною».

 

Автор книги приписує президентові цілу серію шокуючих заяв. Трамп називав вторгення у Венесуелу «крутою ідею», а саму цю країну «справжньою частиною Сполучених Штатів». Болтон каже, що Трамп продовжував плутати своїми заявами теперішнього та колишнього президентів Афґаністану, просив японського прем’єр-міністра — Сіндзо Абе допомогти йому досягти угоди з Іраном. А ще американський президент казав Сі Цзіньпіну, що американці закликають його змінити конституцію, щоби він міг пробути президентом більше двох термінів.

 

У книзі також описується, як на зустрічі у Нью Джерсі влітку 2019 Трамп сказав, що журналістів треба ув’язнити, щоб вони тоді були змушеними видати свої джерела: «Цих людей треба стратити. Вони є негідниками», - сказав Трамп згідно зі спогадами Болтона.

 

Колишній радник з нацбезпеки детально описує ворожнечу та взаємні наклепи між радниками президента, а також зі зневагою згадує спроби зятя Трампа — Джареда Кушнера втрутитися у внутрішні та закордонні справи країни. Болтон різко описує майже всіх радників, зокрема Помпео, міністра фінансів Стівена Мнучіна, колишнього міністра оборони Джима Маттіса та колишнього посла в ООН Ніккі Гейлі. На противагу цьому, себе Болтон схоже хвалить і визнає за собою небагато помилок.

 

Він описує Трампа злочинно безвідповідальним та байдужим стосовно порушень людських прав та свобод. Болтон пише, що під час ділового обіду на зустрічі G20 В Осаці у 2019 році, на якому були лише перекладачі, Сі пояснив Трампові, «чому він почав будівництво концентраційних таборів» у північнозахідному регіоні Китаю, де уряд Сі утримує уйгурську національну меншину.

 

За словами Болтона, американський перекладач сказав, що Трамп схвалив будівництво таких таборів. Працівник Ради з питань національної безпеки США, Метт Поттінґер, який вороже ставиться до Китаю, сказав Болтону, що щось схоже Трамп говорив і під час своєї подорожі до Китаю в 2017 році.

 

Для американського президента, як пише Болтон, найважливішою з поміж усіх була одна мета: забезпечити собі другий президентський термін.

 

«Мені важко визначити хоч якесь важливе рішення Трампа під час моєї роботи, яке б не було викликаним його думками про переобрання», — пише Болтон.

 

За його словами, Трамп сказав, що хотів вивести війська з Афґаністану вже на другий рік своєї каденції, а не на третій, щоб таким чином мати змогу звинуватити свого попередника у розв’язанні війни. А на зустрічі зі своїми головними радниками у 2018 році він кричав про стіну на кордоні з Мексикою та пояснював, чому незаконну імміграцію звідти потрібно припинити, і навіщо будувати стіну.

 

«Мене обрали через ці питання, а тепер мене вже не виберуть», — сказав Трамп, лякаючи всіх довкола.

 

Болтон пише, що попри свої гучні виступи на публіці Трамп, коли доводилося вирішувати складні політичні питання, поводився невпевнено, дратівливо та зовсім неспокійно.

 

Наприклад, через своє бажаня задобрити флоридських республіканців, майже весь 2018 рік Трамп твердо говорив про потребу позбавити Мадуро влади. Але за словами Болтона, коли президенту представили можливість підтримати Ґуайдо, який оголосив себе президентом Венесули у січні вже 2019 року, той став сумніватися та хвилюватись. Хоча Трамп і погодився на пропозицію Болтона заявити про визнання США повноважень Ґуайдо, а не Мадуро, вже через 30 годин Трамп почав сумніватися та боятися, що Ґуайдо виявиться слабким «пацаном» порівняно зі «суворим» Мадуро і почав думати про зміну курсу. «Це просто в голові не поміщається», — пише Болтон у книзі.

 

Описуючи події у Білому Домі щодо Московії, Болтон пише, що президент постійно досить імпульсивно та грубо виступав проти американської політики, скерованої на протистояння московській агресії та на запровадження санкцій проти ворожої поведінки Путіна.

 

Болтон неохоче пояснює симпатію Трампа до Путіна. Але книга показує досить тривожну та беззаперечну нехіть президента проводити політику, скеровану на стримання аґресії Московії. Він детально описує події, які призвели до різко розкритикованого всюди гельсінського саміту у липні 2018 року, коли Трамп підтримав Путіна та виступив проти заяв розвідки США про втручання Москви у президентські вибори 2016 року.

 

«Навряд чи так можна ставитись до Московії, і Путін певно сам реготав, коли зрозумів, що йому все зійшло з рук у Гельсінкі», — пише Болтон.

 

Bolton Pu

 

Незабаром, після призначення у Білий Дім, Келлі попередив Болтона. «Ви навіть не уявляєте, як мені хочеться втекти звідси», — сказав він за словами Болтона. - Це дуже погане місце для роботи, ви це скоро зрозумієте».

 

У своїй книзі Болтон багато разів описує, як Трамп та його головні радники постійно ворогували між собою, обріхували один одного та маневрували заради власної вигоди.

 

Одного разу Болтон дізнався, що Кушнер збирається дзвонити міністру фінансів Туреччини, бо той теж був зятем президента Ердогана.

 

«Я поінформував Помпео та Мнучіна про цей новий «зятівський дипломатичний канал», і вони обидвоє просто розгнівалися, — пише Болтон, — бо це був ще один приклад того, як Кушнер вів міжнародні перемовини, хоч і не мав на це права (і все це на фоні ніколи неготового мирного плану для Близького Сходу)».

 

Досить довгий період часу Трамп продовжував говорити різним радникам, що вони відповідають за політику стосовно кордонів. Одного дня у 2018 році Келлі нібито дізнався, що Кушнер зайшов в Овальний кабінет і сказав, що дзвонить мексиканським урядовцям.

 

«Чому Джаред дзвонить мексиканцям?», — голосно спитав Келлі. «Бо я попросив його. Як ще ми можемо зупинити ті каравани?» — відповів Трамп.

 

Bolton Jared Ivanka

 

У листопаді 2018 року Трамп попав в опалу через написання виправдовувального листа про саудівського наслідного принца — Мохаммеда бін Салмана, якого звинувачували у вбивстві дописувача Washington Post — Джамаля Хашоґджі. Але, згідно зі словами Болтона, головною метою цього офіційного листа було відвернути увагу від історії з Іванкою Трамп, яка тоді використала свою особисту електронну пошту для урядових справ.

 

«Це відверне їхню увагу від Іванки, — сказав Трамп, згідно з книгною Болтона. — Якщо я зачитаю цю заяву сам, то це точно відверне увагу від скандалу з Іванкою».

 

Болтон не раз описує в книзі, як Трамп кидається на військове командування вимагаючи вивести вояків з Близького Сходу, Африки та Европи. «Я хочу вивести їх з усіх місць», - сказав Трамп під час зустрічі з вояками, які вимагали від нього чіткіших позицій, у своєму ґольф-клубі в Бедмінстері, штат Нью-Джерсі.

 

Під час ще одного епізоду у 2018 році Трамп сказав Маттісу, що Московія має зайнятися «Ісламською Державою».

 

«Від нас до них аж сім тисяч миль, але ми досі є їхньою мішенню», — сказав Трамп, згідно з книгою. — Вони дістануться до наших берегів. Вони говорять про це. Це жах. В якийсь момент ми муситимемо вибиратися з цього».

 

Описуючи конфлікт в Афґаністані, Трамп сказав: «Цю війну розпочав один дурень на ім’я Джордж Буш».

 

Трамп неодноразово говорив Маттісу, що давав йому шанс, який той змарнував.

 

«Я дав тобі, що ти просив. Я дав тобі необмежену владу, жодних бар’єрів. А ти програєш. Твоєї дупи тут більше не буде. Ти не впорався», — сказав Трамп.

 

Бажаючи подружитися з північнокорейським лідером — Кім Чен Ином, Трамп вирішив зробити йому деякі американські подарунки, хоча ці подарунки порушували санкції США, які і так згодом мали скасувати, пише Болтон.

 

Згадуючи зустріч Трампа з Кімом у Синґапурі на першому в історії саміті президентів США та Північної Кореї, Болтон нищівно критикує дипломатичний підхід Трампа через те, що президента США мало хвилювали деталі спроб ядерного роззброєння, адже він вважав цю проблему «вправою для публіки».

 

Bolton Kim

 

Він детально описує і те, що говорили Кім, Трамп та їхні радники, змальовуючи таким чином досить точну картину цієї історичної події.

 

«Трамп сказав мені, що … він готовий просто підписати загальне комюніке, провести прес-конференцію, оголосити про перемогу та нарешті покинути місто», — пише Болтон.

 

В наступні місяці після саміту, пише Болтон, Трамп дуже сильно цікавився, чи Помпео під час своєї наступної ж після президентської поїздки до Північної Кореї передав Кіму CD-диск «Rocket Man» з автографом Елтона Джона. До того Трамп критикував і називав північнокорейського лідера «Little Rocket Man», та згодом він намагався переконати Кіма, що це було виявом приязні.

 

«Трамп схоже так і не зрозумів, що Помпео навіть не бачив Кім Чен Ина під час своєї подорожі, коли питав, чи держсекретар передав той компакт-диск, — пише Болтон. — Помпео нічого не передав. І наступні кілька місяців головним пріоритетом Трампа було передати диск Кіму».

 

Переклад українською — Петро Козак

Bolton book

Catalin Cimpanu, Zero Day, 16.06.2020 

Цього тижня дослідницька група Graphika, яка займається вивченням соціальних медіа, опублікувала 120-сторінковий звіт, в якому викриває ще одну інформаційну спецгрупу московитів, про яку досі було майже нічого невідомо.

 

Отже, спецгрупа під кодовою назвою «Вторинна Інфекція» (Secondary Infektion) суттєво відрізняється від «Аґенції інтернет-досліджень» (англійською --  «Internet Research Agency», IRA) – відомої компанії Пріґожина у Санкт-Петербурзі (групи тролів), яка втрутилася у президентські вибори в Америці у 2016 році. 

 

Graphika повідомляє, що ця нова окрема група працює ще з 2014 року та використовує фейкові статті, новини та сфальшовані документи для створення політичних скандалів у країнах Европи та Північної Америки. 

 

Команда дослідників повідомляє, що вони вперше дізналися про групу зі звітів, опублікованих Reddit та Facebook минулого року, а також завдяки попередньому дослідженню Цифрово-криміналістичного дослідницького відділу Атлантичної ради (Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab). 

 

На основіі всіх цих досліджень Graphika зуміла відслідкувати більше 2500 матеріалів, який «Secondary Infektion» поширила онлайн починаючи з 2014 року. 

 

GRAPHIKA 2500

 

Згідно з аналізом Graphika, більшість матеріалів стосувалися таких дев’ятьох головних тем:

 

- Україна є провальною державою та ненадійним партнером

- США та НАТО є агресивними структурами, які  втручаються у справи інших країн

- Европа є слабкою та розділеною

- Критики влади Московії є моральними корумпованими виродками, алкоголіками чи просто ментально нестабільними особами

- Мусульмани є агресивними завойовниками

- Влада Московії є жертвою західних лицемірства чи змов

- Вибори на Заході є нечесними, і там не обирають тих кандидатів, які критикують Кремль.

- Туреччина є державою-агресором і дестабілізатором

- Світові спортивні змагання є нечесними, непрофесійними, і русофобними

 

GRAPHIKA themes 

 

Graphika повідомляє, що більшість цих матеріалів використовували для атак на класичних політичних противників Московії — таких, як Україна, США, Польща, Німеччина, а також на інші країни, де вплив Московії зменшувався чи перебував під загрозою. 

 

Graphika також повідомляє, що «Secondary Infektion» публікувала свій контент не лише англійською мовою. Вона ретельно пристосовувала матеріали до кожної цілі та поширювала їх місцевими мовами. Загалом дослідники знайшли матеріали, які постили сімома мовами.

 

GRAPHIKA languages

 

На відміну від «Аґенції Інтернет Досліджень», яка мала насамперед створити розкол на рівні звичайних громадян, «Вторинна інфекція» мала впливати на рішення на вищих щаблях іноземних урядів.

 

Група «Вторинна інфекція» досягала цього завдяки спробам вплинути на політичні рішення, створенню фейкових наративів, нацьковуванню один на одного західних країн, а також завдяки дискредитації анти-московитських політиків через фейкові статті та сфальшовані документи. Наочно скріншоти таких документів наведено тут.

 

«Ці фейкові матеріали зазвичай викривали якісь драматичні геополітичні скандали. Наприклад, корупційні справи відомого критика Кремля чи секретні плани Америки поскидати прокремлівські уряди в усьому світі», - повідомляє команда Graphika.

 

«Вторинна інфекція» проводила свої спецоперації під час президентських виборів в Америці у 2016 році, а також виборів у Франції 2017 та у Швеції у 2018. Проте, втручання у вибори ніколи не було власне її головною метою.

 

Graphika повідомляє, що «Secondary Infektion» "загострювала незгоди між країнами, намагалася налаштувати поляків проти німців, німців проти американців, американців проти англійців, і абсолютно всіх — проти українців”.

 

Ще одна риса, яка відрізняє «Secondary Infektion» від більш відомої широкому загалові «Аґенції Інтернет Досліджень», це те, що приґожинці діяли здебільшого у соціальних мережах, а інфекціоністи більше публікували матеріалів у блогах та новинних сайтах.

 

graphika platforms

 

Graphika повідомляє, що вона знайшла контент, опублікований більш ніж на 300 платформах. Це і медіа-гіганти на кшталт Facebook, Twitter, YouTube та Reddit, і блоги на кшталт WordPress, Medium, і навіть нішеві форуми у Пакистані та Австралії.

 

Також, дослідники Graphika повідомляють, що «Secondary Infektion» є крутішою за «ольґінських тролів». На відміну від необережних операторів «Аґенції Інтернет Досліджень», яких легко відстежити аж до їхнього точного фізичного місця перебування у будівлі аґенції в Санкт-Петербурзі у Московії, таємницю справжньої ідентичності організації  «SecondaryInfektion» досі не розкрито.

 

«Справжня ідентичність «Вторинної Інфекції» є зараз найактуальнішим питанням, яке виникає з цього дослідження», — написала команда Graphic у своєму звіті.

 

Дослідники кажуть, що групі «Вторинна Інфекція» вдалося втаємничити себе, бо вони приділили багато уваги операційній безпеці. Graphika стверджує, що аґенти «Secondary Infektion» використовували одноразові акаунти для практично всього, що вони поширювали онлайн, покидаючи кожен акаунт менш ніж за годину після поширення контенту. 

 

Через такий підхід групі «Вторинна Інфекція» було важко створити свою стабільну аудиторію, зате вона могла проводити свої потужні операції роками, не видаючи своєї інфраструктури, методики дій та цілей.

 

Через те, що чітко ідентифікувати осіб з групи «Вторинна Інфекція» досі не вдалося, є підозра, що вона продовжує проводити свої спецоперації та розпалювати конфлікт між противниками Московії.

 

переклад українською — Петро Козак

Понедельник, 01 июня 2020 08:15

AMERICAN TITUSHKI: TRUMP INSTIGATES PUTIN-STYLE MOB VIOLENCE

Michael MacKay, Radio Lemberg, 01.06.2020

 

A tactic of Russia’s war against Ukraine is now being used in the United States. Titushki are being directed by regime authorities against American citizens who are protesting for a better life.

 

Titushki are organized gangs of thugs. They are sponsored by authoritarian regimes, and they’re handled and paid by third parties. Their function is to act as agents provocateurs in the middle of peaceful protests. They instigate violence to pervert civil dissent and to justify a police crack-down. Sometimes police protect or are covert operatives within the titushki.

 

The term originates in Ukraine, where in 2013 a man named Vadym Titushko attacked journalists who were covering an opposition rally. Opposition to the corrupt Yanukovych Clan was growing in Ukraine, and reached a climax at the end of 2013 and beginning of 2014 with the Revolution of Dignity (also known as EuroMaidan). Street protests grew in size and support, and there were a few million person-plus rallies in central Kyiv during the bitterly cold winter. Even though there was no government control over the Independence Square district in Ukraine’s capital for three months, there was no looting. EuroMaidan protestors practiced direct democracy, organized themselves into self-defence units, and carried out the business of a mini-city within the city.

 

To break this up and to justify using police violence, then President Viktor Yanukovych used titushki aggressively, starting in late November 2013. Large numbers of poor young men were offered a small amount of money and sent into the middle of protests to cause violence.

 

By the time of the dictatorship laws – rammed through Ukraine’s parliament on Black Thursday, 16 January 2014 – Yanukovych was taking advice exclusively from his Russian advisors. Putin’s hard men instructed Yanukovych to use titushki, particularly against protestors and the press as they were going and to and from Maidan. With the help of Russian trainers of the “Alfa Group” of snipers and Russian “tourists” among the titushki, Yanukovych unleashed the Maidan Massacre on 20 February 2014. At least 21 protestors were killed that day and well over a hundred killed overall during EuroMaidan. They are known in Ukraine as the Heaven’s Hundred.

 

Also on 20 February 2014 the Russian Federation invaded Ukraine. Fleeing the capital Kyiv, Yanukovych wrote to Putin appealing for the Russians to invade his country (a crime for which he was subsequently convicted of treason, in absentia). The Russians began their invasion of Ukraine in Crimea. Putin extended his war on Ukraine into the region of Donbas in April 2014. 

 

Titushki are a big part of what is sometimes called Putin’s “hybrid warfare” against Ukraine. Agents provocateurs tried to turn a large, peaceful, pro-Ukraine rally of Crimean Tatars in Simferopol on 26 February 2014 into a violent confrontation but they failed. Putin was obliged to send a large invasion army – flimsily disguised as “little green men” – to seize Crimea. Titushki were then deployed by the Russians – in the name of the puppet Yanukovych – to Donetsk, Luhansk, Odesa, Kharkiv, Dnipropetrovsk (now Dnipro) and other cities. Only in Donetsk and Luhansk did the Russians succeed, and a Russian occupation army moved into that part of Donbas.

 

The Russian Federation has been at war with Ukraine now for over six years. Titushki are still being deployed, but these days more by so-called populist politicians within Ukraine who have Russian backing through third parties. Mikheil Saakashvili, the failed ex-governor of Odesa oblast, used a violent rent-a-mob to crash over the Poland-Ukraine border on 10 September 2017.

 

Which brings us to Trump. Trump was decisively backed to be the U.S. President by aggressor Russia. He has never said Crimea is Ukraine or told Putin to get out of Ukraine. He has never criticized Russia or Putin. Trump adopts Russian propaganda memes and tactics of political warfare, such as gaslighting. Starting with the COVID-19 pandemic and increasing with Black Lives Matter, Trump is now deploying American titushki.

 

To anyone who has carefully watched Russia’s war against Ukraine expand to the Russia-backed Trump-for-President campaign, events in 2020 are reminders of 2014.

 

Instead of acting promptly and wisely to contain the COVID–19 virus, Trump dithered for two months – with deadly consequences for Americans. He then agitated on Twitter for the “reopen America” and anti-mask movements. Part of the maskirovka Trump’s backers started to use was to sponsor titushki. They were sent to confront state governments that were attempting to carry out scientifically-guided policies of social distancing.

 

On 30 April 2020, a group of armed, white gunmen stormed the State House in Lansing, Michigan. Threatening violence by their presence and trespass, these people were tituski – guided to be there by Trump’s propaganda campaign against Governor Whitmer. In contrast to unarmed black protesters, these heavily-armed white people – simulacra of protesters – were not arrested or subjected to force by the police.

 

An unarmed black man, George Floyd, was killed by a police officer in Minneapolis, Minnesota on 25 May 2020. Protests began to be held throughout the United States, reviving the name “Black Lives Matter” that had been adopted after the killing of Michael Brown in Ferguson, Missouri on 9 August 2014. Almost immediately, titushki began to be used to corrupt the peaceful Black Lives Matter movement and turn it into a what is meant to appear as a violent insurrection.

 

Black Lives Matter is anchored in the African-American community. But organized sub-groups of white “protesters” – sometimes with the garb and equipment of Antifa – are getting the most media attention by smashing windows, vandalizing, committing arson, and looting.

 

In common with Ukraine, these American titushki are not known to local people in the communities. Outsiders with an agenda of violence are being deliberately sent to discredit Black Lives Matter. In Ukraine, “protesters” who nobody knew and who spoke Russian with Moscow accents showed up at peaceful rallies and started riots. With their sardonic sense of humour, Ukrainians fed back Putin’s flimsy propaganda lie that these unknown people were “tourists” or “miners and taxi drivers.”

 

Lost in the headline-grabbing planned fury of titushki are the incidents of protesters acting as peacemakers. At a Black Lives Matter protest in Louisville, Kentucky, a black crowd protected a white police officer who had become isolated. This is reminiscent of an incident during EuroMaidan when a group of riot police were trapped and captured in Ukrainian House in Kyiv. They were not harmed and were escorted out through the barricades by the protesters.

 

I know the commander of a “sotnya” during the Revolution of Dignity in Ukraine whose group followed principles of non-violence and civil disobedience as espoused by Mahatma Gandhi and Martin Luther King. He is nothing like the Russian propaganda stereotype of a Ukrainian nationalist.

 

In Ukraine in 2013-14, the people of moral principle were the ones who protested for a normal life and hopeful future for themselves and their children. The titushki were sent by the Yanukovych Clan and aggressor Russia to turn an uplifting expression of the democratic spirit into violence and war.

 

In the United States today, the people of moral principle are the ones who protest to assert that Black Lives Matter and to put an end to intolerance, hate, and racism. The titushki sent by the Trump regime are there to bring about the race war that Kremlin propagandists have wet dreams about.

 

Trump is doing to Americans what Yanukovych did to Ukrainians. The two men, who were both brought to power by Paul Manafort and with decisive Russian backing, instigate violence against their own citizens. One of the most insidious tactics is the deployment of organized groups of violent thugs: titushki.

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles