logo

Thursday, 26 April 2018 21:09

ТРАМП ОЧОЛИВ РУХ ПРОТИ МОСКОВІЇ — САНКЦІЇ США МІЦНІШІ ВІД ЕВРОПЕЙСЬКИХ

Anders Fogh Rasmussen, The Wall Street Journal, 25.04.2018 

 

Міністр закордонних справ Московії, Сєрґєй Лавров, нещодавно попередив, що відносини його країни з Заходом сьогодні гірші ніж під час "холодної війни". Але він не визнав, що у цьому є вина Московії.

 

Останніми місяцями США та їхні близькі европейські союзники продемонстрували свою готовність протистояти московській агресії. 

 

Та через те, що Москва загострює свою стратегію глобального руйнування, ще більше европейських держав повинні приєднатись до США, посилюючи тиск на Владіміра Путіна та його посіпак. 

 

Від вторгнення в Україну до отруєння колишнього подвійного агента, Сєрґєя Скрипаля, у Британії, Московія зробила Европу театром у своїй міжнародній гібридній війні. 

 

Проте реакція Европи на цю агресію - символічні жести та заяви про солідарність - практично не змінилася, від початку агресії Московії проти України у 2014 році.

 

Найсильнішою відповіддю на хімічну атаку в Британії минулого місяця була реакція США. Лише через кілька місяців після того, як США роздумували про послаблення санкцій проти Московії, адміністрація Трампа витурила 60 московських дипломатів і застосувала нові санкції проти найближчого оточення пана Путіна — олігархів та урядовців.

 

Раніше цього місяця США ввели санкції проти алюмінієвого магната, Олега Дерипаски, зятя пана Путіна, Кирила Шамалова, тощо. Ця адекватна відповідь є позитивним кроком.

 

Коли союзники США вперше запровадили санкції у 2014 році у відповідь на московську агресію в Україні, вони сподівалися посадити Москву за стіл перемовин. 

 

Але Московія продовжила не лише вести війну в Україні та Сирії, але й нападати на ворогів та втручатися у вибори в Західній Европі. Тому потрібні жорсткіші заходи від противників Московії. 

 

Для початку, Евросоюз має посилити санкції проти Московії. Одним із потужних варіантів може стати ухвалення Евросоюзом санкцій подібних до американських, хоча схилити усі 28 країн ЕС до таких жорстких заходів може бути важко. 

 

Як мінімум, лідери ЕС повинні продемонструвати свою рішучість, збільшивши термін дії своїх теперішніх санкцій з шести до 12 місяців. 

 

Водночас, Евросоюз може розпочати прискіпливіше ставитись до корупційний грошей Московії в Европі. Посилення законів проти відмивання коштів може й не буде таким ефективним як додаткові санкції, але це значно обмежить здатність Московії проникати в европейські економіки та політику. 

 

Також, Европа має об'єднатись, аби протидіяти розширенню московського газогону Nord Stream.

 

Москва прагне використати цей газогін для розширення свого геополітичного впливу на Европу, але деякі лідери ЕС продовжують просувати цей проект, стверджуючи, що це дасть доступ до дешевої енергії.

 

 

Насправді ж, зниження попиту на природний газ у всій Европі означає, що газогін, швидше за все, сприятиме надлишку пропозиції в регіоні.

 

На прес-конференції у квітні бундесканцлер Німеччини, Анґела Меркель, ніби змінила свою позицію щодо газогону, вперше озвучивши, що він має "політичне підґрунтя". 

 

Вона та інші лідери ЕС мають розгядати газогін в контексті ширших стосунків з Московією, і як мінімум вони мають вимагати аби той газогін відповідав енергетичним директивам ЕС, що зробить його менш привабливим для інвесторів. 

 

Той аргумент, що сильні відповіді лише посилюють конфлікт з Московією, спростовується реальністю на місцях. 

 

Московія розпалює агресію де хоче — в Україні чи в Сирії, у Твіттері чи у Фейбуці, на вулицях і в демократичних інституціях Европи. 

 

Справжнє питання полягає в тому, чи може Европа породити бажання реагувати, окрім великих висловлювань та символічних дій?

 

Для Европи реагувати на руйнівну кампанію Московії - це значно більше, ніж просто слідувати за Америкою. 

 

Попри те, що бюджетне навантаження заради трансатлантичної оборони стає щораз суттєвішим, московська агресія також все більше загрожує основним інтересам самих західно-европейських держав.

 

Пан Путін розуміє мову сили, і він неодноразово демонструє, що він вважає діалог без твердої руки ознакою слабкості.

 

Якщо Европа не зможе приєднатися до США, аби довести свою готовність покарати Московію, то не буде важко уявити, до якого висновку дійде пан Путін.

 

Пан Расмуссен є колишнім прем'єр-міністром Данії та колишнім генеральним секретарем НАТО. Зараз він є позаштатним радником президента України.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles