logo

Пятница, 04 октября 2019 09:49

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОТРАПИВ У ПАСТКУ ТРАМПА, А СКОРИСТАВ З ЦЬОГО ПУТІН

Сильвія Кауффманн, The New York Times, 03.10.2019

 

Для деяких европейців в оприлюдненій телефонній розмові між Дональдом Трампом і українським президентом від 25 липня найтривожнішим одкровенням була не сама спроба пана Трампа втрутитися у судову систему іншої країни задля власної політичної вигоди. Бо вже жоден вчинок американського президента не викликає подиву. 

 

Натомість найбільшим розчаруванням для них стала рабська покірність, з якою його молодий співрозмовник, Володимир Зеленський, намагався здобути прихильність пана Трампа, вдаючи, що здобув президентську посаду завдяки наслідуванню його прикладу, додаючи, що призначив нового генпрокурора, який є “стовідсотково моєю людиною,” і охоче долучився до різкої критики Евросоюзу, яка є однією з візитівок пана Трампа. 

Маски знято. Отже, цей популярний, незалежний комік, який став політиком після участі в одному з телесеріалів, цей ніби перспективний реформатор, якого Президент Франції, Еммануель Макрон, приймав в Елізейському палаці ще до його перемоги на виборах, насправді є ще одним безхарактерним, непідготовленим лідером, який попався у всі пастки Президента Трампа.

Бундесканцлериня Німеччини, Анґела Меркель, і Президент Макрон проявили достатньо мудрості, не коментуючи цей жалюгідний вчинок Зеленського. У приватних розмовах французькі дипломати наполягають, що Париж і далі активно підтримує пана Зеленського – ба навіть підтримує ще більше через його провал в Америці. Для Европейського Союзу дуже важливим є те, під якою загрозою опинилася Україна, а також те, що ризик побачити, як брудні оборудки пана Трампа знищують всі старанні спроби реформувати цю пост-радянську країну, є надто реальним. 

Все значно масштабніше, ніж сам пан Зеленський. Після того, як народне повстання у 2014 змусило корумпованого попередника пана Зеленського втекти до Московії (йдеться про президента-втікача Віктора Януковича - прим. перекл.), Україна та її 44 мільйони громадян стали новим плацдармом демократичної Европи. Щоб запобігти їхньому успіху, Московія на чолі з Президентом Владіміром Путіном анексувала Крим та вторглася на територію Донбасу, грубо порушивши державний кордон. 

Попри теперішні заяви пана Трампа, Евросоюз був дуже активним щодо України — і значно щедрішим за США — у підтримці реформування влади, економіки та громадянського суспільства. З 2014 року европейські організації надали понад €15,000,000,000 у формі ґрантів і позик — це окрім чисельної двосторонньої допомоги від окремих країн-членів Евросоюзу.

 

Брюссель підписав з Києвом Угоду про Асоціацію, яка включає найширшу угоду про вільну торгівлю, укладену Евросоюзом за всі роки: якщо Україна зможе впорядкувати свої законодавчі норми та положення, вона зможе повністю економічно інтегруватися у спільний европейський ринок. Завдяки новій безвізовій системі, впровадженій у 2017 році, мільйони українців змогли подорожувати і працевлаштуватися в Европі, переважно у сусідній Польщі, та пересилати додому зароблені кошти. 

 

Консультаційна Місія Евросоюзу має 300 представників в Україні для сприяння реформуванню українського сектору громадянської безпеки. 

Але у галузі надання військової допомоги головним партнером України є США. 

 

Ось чому затримка $391,000,000 такої допомоги (що адміністрація Трампа й зробила цього літа), може настільки ефективно тиснути на Київ. У п’ятирічній війні проти Московії на Донбасі, де загинуло 13 тис. людей,  американська підтримка є вирішальною. Військові експерти вказують на те, що московські танки відступили, власне коли Пентагон відправив Україні протитанкові системи Джавелін два роки тому. 

Тож коли новий, неперевірений 41-річний президент України готується кинути виклик панові Путіну, досвідченому правителю сильної сусідньої країни, останнє, що йому треба – аби його головний союзник і постачальник військової допомоги припинив підтримку. 

Дійсно, скандал з паном Трампом не міг би статися у гірший для Президента Зеленського час. Минуло чотири місяці його перебування на посаді, але курс, який обрав для своєї країни цей політичний новачок, є досі під великим знаком питання. “Він з іншої планети,” заявив европейський дипломат, який за ним уважно спостерігав. 

Пан Зеленський вів передвиборчу боротьбу з обіцянками миру, об’єднання країни і подолання корупції та отримав більшість голосів. Виборці відчайдушно прагнули змін, які він мав втілювати, але його політична програма є такою невизначеною, що аналітики губляться у здогадках. Те, яким буде Президент Зеленський, на їхню думку, мала визначити найвпливовіша особа у його оточенні. 

Хто ж це? Молоді, щирі реформатори, які приєдналися до його уряду, маючи підтримку нових депутатів у Парламенті? Його друзі дитинства і колишні колеги з його продюсерської компанії? Чи незмінні олігархи і особливо один мільярдер — Ігор Коломойський, чий «Приватбанк» було націоналізовано три роки тому після того, як фінансові регулятори виявили зникнення $5,500,000,000 з його рахунків?

 

Не лише українських виборців цікавить, хто переможе у цьому змаганні. Европейські партнери України та Міжнародний Валютний Фонд, який створив головну кредитну лінію, щоб допомогти країні відбудувати економіку, теж пильно за цим спостерігають. У вересні делегація МВФ відвідала Україну, але поїхала без погодження нової програми співпраці: її члени, здається, водночас є дуже враженими і амбіціями реформаторів, і дуже настороженими через показову присутність пана Коломойського.

 

Цей олігарх повернувся з добровільного вигнання одразу після того, як пан Зеленський, його протеже, виборов посаду президента. А зараз він веде перемовини з урядом України про $2,000,000,000 як “компенсацію” за втрату «Приватбанку». Для іноземних експертів перевіркою політичної сили Президента Зеленського буде те, чи піддасться на це його уряд.

 

У Франції Президент Макрон, зробивши ставку на пана Зеленського як на потенційного козирного гравця, охочого поновити ширший діалог з Москвою, заохочував Україну дати новий імпульс призупиненим мирним переговорам з Московією про Донбас. Президенти Зеленський та Путін провели телефонну розмову, внаслідок якої на початку вересня відбувся довгоочікуваний обмін полоненими і днями реалізовано деякі позитивні кроки у перемовинах щодо майбутнього статусу Донбасу.

 

Тепер на головну сцену виходять Дональд Трамп, Руді Джуліані, викривач-розвідник і Ненсі Пелосі. Ніби й суто американська історія – от лише Україну всупереч її волі втягнули у болото. Поки Вашингтон борсається з процедурою імпічменту, наслідки цього можуть стати приголомшливими для стосунків з Києвом. Заява про відставку Курта Волкера, Спеціального представника Державного департаменту США з питань України, якого українці вважали своїм найнадійнішим захисником у перемовинах з Московією, сприймається як велика втрата, особливо після відкликання Вашингтоном американського посла Марі Йованович у травні.

 

Президентові Зеленському з його заплямованою репутацією тепер доведеться відбудовувати сильно підмиті мости з европейськими союзниками.

 

Президентові Макрону доведеться пристосовуватися до цієї нової ситуації. Не менш важливо й те, що, як нещодавно поскаржилася на українському телеканалі «Громадське» антикорупційнаактивістка Дарія Каленюк, “Американські зусилля для сприяння належному правлінню в Україні зведено нанівець. Колись саме Америка поширювала у світі ідею верховенства права.”

 

А переможцем всього цього став … Владімір Путін. Колишній радник Президента Джиммі Картера з питань безпеки, Збіґнєв Бжезінський, у своїй книзі “The Grand Chessboard,” («Велика шахівниця», опублікована у 1997 р.) описав молоду незалежну Україну як “геополітичний центр, бо саме її існування як незалежної країни допомагає трансформувати Московію.” Він додав: “Без України Московія перестає бути квращійською імперією. Однак, якщо Москва поверне собі контроль над Україною, Московія знову автоматично отримає засоби, щоби стати потужною імперською державою.” 

Геополітичні ставки досі є такими ж високими. Чи усвідомлює це Президент Трамп, можна лише здогадуватися...

 

Автор статті – Сильвія Кауффманн, Директор редакційного відділу Le Monde.

 

Переклад українською – Angelica Gordon

Другие материалы в этой категории: « K2_MORE_PREV Статті K2_MORE_NEX »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles